ГОТОВКА

Поискать

Майдан чи площа?

Языковедение

Майдан чи площа?

Поделиться

В українській мові для називання незабудованої частини населеного пункту, від якої розходяться вулиці, є два слова — майдан та площа. Коли виникає суперечка, якого з них краще вживати, нерідко можна почути: мовляв, майдан слово турецьке, то нема чого використовувати його замість нашого площа. Як свідчать приклади, не завжди походження слова є підставою для надання йому переваги в певній ситуації. Площа справді українське слово, утворене від плоский. Первісне значення його — рівня ділянка поверхні землі: «І ось, нарешті вершина. Це була площа значних розмірів, безладно завалена голим камінням» (Олесь Гончар). Переносно вживається в таких словосполученнях: виробнича площа, засівна площа, газетна площа, площа трикутника й ін. Виходить, значення «частина міста чи села» є вторинним — ділянка землі, виділена для певної мети. Сло́ва площа в розумінні частини населеного пункту немає в двох найбільших дожовтневих словниках української мови — Бориса Грінченка (наддніпрянському) та Євгена Желехівського й Софрона Недільського (галицькому).

Слово майдан через посередництво тюркських мов (турецьке meydan «арена, площа, рівнина») прийшло до нас з перської (mejdan «арена, площа») або арабської (maydan — «царина, місце для гри»). При запозичанні слова, як правило, семантично звужуються. Багатозначне турецьке meydan з’явилося в українській мові спочатку як назва незабудованої частини населеного пункту. Отже, це його первісне українське значення: «До сходу сонця, рано-рано! У Віфлеємі на майдані зійшовся люд і шепотить» (Тарас Шевченко); «В центрі містечка коло майдану стояла стара похилена хата» (Степан Васильченко); «Колись бувало сильний чуженин Слов’ян-рабів виводив на майдани» (Леся Українка); «Де колись на майдані роєм гули на раді запорожці, там тепер паслася німецька череда» (Іван Нечуй-Левицький); «Сіло сонце, На майдані Сяйні огнища горять. І дівчата заквітчані з парубками гомонять» (Яків Щоголів); «Я іду повз пам’ятник Богдана, де шумить Софіївський майдан, І асфальт на сонці наче тане, Як на луках голубий туман» (Володимир Сосюра).

Саме так майдан фіксується в усіх словниках української мови. Згодом слово набуло інших, переносних значень — лісова галявина; розкопана згори стародавня могила; рівне поле, низовина, оточена лісом або будівлями; острів, укритий рослинністю; озеро в полі; смолярня, смолокурня (Словник української мови. Т. 4. С. 597; Етимологічний словник української мови: У 7 т. К., 1989. Т. 3. С. 361). Зменшене від майданмайданчик уживається зі значенням «місце для певних робіт, ігор, спортивних тренувань, танців тощо»: будівельний майданчик, дитячий майданчик, спортивний майданчик, танцювальний майданчик, сходовий майданчик. Подеколи використовуване в цих випадках слово площадка є непотрібним запозиченням з російської мови (бо в українській не існує площадь і відсутній суфікс -дка).

Отже, для назви незабудованої частини населеного пункту перевагу слід віддати слову майдан, а лексему площа в цьому значенні використовувати як рідше вживаний синонім. Єдиною назвою місця для спортивних та інших занять є майданчик.

Джерело

Історія в словах. // Київська старовина. – 1993. – №2. – С. 112.

Tags:

Вам также придеться по вкусу

Оставить отзыв

Your email address will not be published. Required fields are marked *