ГОТОВКА

Поискать

Як Максим Кривоніс Високий замок взяв

Военная история Умное

Як Максим Кривоніс Високий замок взяв

Поделиться

Облога Високого замку під командуванням полковника Максима Кривоноса, яка тривала з 10 по 15 жовтня 1648 року, є маловідомою сторінкою історії Львова навіть для сучасних дослідників доби Богдана Хмельницького. Між тим, вона була ключовою подією облоги міста і стала символом української військової звитяги.

Хоча сьогодні Високий замок входить до переліку місць Львова, які користуються великою популярністю у туристів, багато екскурсоводів навіть не згадують епізоду про його взяття Кривоносом. При тому на довгі століття відкарбувалася в історичній пам’яті місцевого українського населення як рішуча перемога українців.

ВС Замок

Високий замок у XVII столітті

Один з очільників «Руської трійці» Маркіян Шашкевич у вірші «Хмельницького обступленіє Львова» від 1834 року писав про цю подію так:

«…На розсвіті з замку із рушниць стрілєли,
А смерком козаки замок підпалили
Да раненько доокола весь Львів обступили.
Ударили з самопалів — двори погоріли…»

Коли руїни Високого замку ще стояли, то й жила пам’ять про облогу, після знесення Високого замку в 1869 році і створення на місці фортифікації копця на честь Люблінської унії, пам’ять про сам замок, почала стиратися. Фактично Високий замок асоціювали лише зі зручним парком і оглядовим майданчиком та гарними панорамами Львова. Сьогодні про криваві штурми Високого замку нагадують постамент для майбутньої статуї Максима Кривоноса, з написом на мармуровій дошці «14 (24) жовтня 1648 року селянсько-козацькі загони під керівництвом героя визвольної війни полковника Максима Кривоноса розгромили військо польсько-шляхетських загарбників і здобули замок на цій горі» та державного прапора України, який встановлено на вершині копця. Завдяки захопленню Високого замка, себто домінуючої висоти над всім містом, Хмельницький зміг диктувати Львівському магістрату свої умови викупу, який повинно було дати їм місто.

Насамперед потрібно зрозуміти, що облога Львова і Високого замку, були наслідками поразки польської армії в битві під Пилявцями (21-23 вересня 1648 року). Перемога Богдана Хмельницького дозволила козакам і їхнім союзникам татарам просуватися на етнічні західні українські землі.

За півдоби «пилявчики» (як їх глумливо називали після битви) дісталися Львова подолав 300 км. відстань, Самійло (Самуель) Кушевич (писар львівського магістрату ) зафіксував ту атмосферу яку привезли з собою втікачі: «Страх і велика тривога впали на всіх горожан, не сила їх описати і висловити, ніхто з тих хто сам не бував у подібній ситуації, не повірить». 28 вересня 1648 року у місті пройшла нарада, яка обрала в якості командуючого обороною міста шляхтича українського походження Ярему Вишневецького. Він «клятвено обіцяв боронити місто Львів, як власність Речі Посполитої…». Почались збори коштів на оборону міста, було зібрано 3 мільйони золотом і безліч матеріальних цінностей. На ці кошти завербували на службу 2248 осіб (загальна кількість міського гарнізону налічувала 4378 бійців).

Дізнавшись, що козаки і татари перебувають в околицях міста, князь Вишневецький увечері з військами і грошима, як свідчить Львівський літопис, «…всі клейноди, і золото, і срібро від кляшторів, і костелів, і церкв поотбирали на військо», котрі залишились, покинув місто і попрямував до Замостя. Фактично Львів залишився без грошей і війська — захищати місто мали лише 200 військових.

…всі клейноди, і золото, і срібро від кляшторів, і костелів, і церкв поотбирали на військо

Львівський літопис

Kryvonis

Дереворит полковника Максима Кривоноса XVII століття (зі збірника «Z dziejów Ukrainy» (1912) В’ячеслава Липинського)

Увечері 5 жовтня в місто прибув з листом від Вишневецького з Краківського воєводства командир драгунів Анджей Ціхоцький, з яким було всього 50 чоловік (за іншими джерелами 70-107). Тоді ж львів’яни дізналися, що князь покинув місто. Польські історики виправдовують цей вчинок, аргументуючи тим, що князь сформував після поразки під Пилявцями на той момент більш-менш боєздатні військові формування. Також він наче мав обов’язок захищати не тільки Львів, а й всю Річ Посполиту. А залишившись у Львові, він міг би остаточно втратити і це військо. яке могло б послугувати ядром для нарощування ще більшого по кількості війська, таким чином стратегічно він був оправданий. Втім, Замостя мало величезне укріплення, яке могло розмістити і більшу кількість вояків. Ймовірно, князь хотів відтягнути козацькі сили із українських земель, де козаки мали симпатії значної частини місцевого населення.

Наказ полковникам

10 жовтня 1648 року гетьман Хмельницький віддав наказ полковникам захопити всі стратегічно важливі укріпленні монастирі й передмістя. Наказ було виконано. Захопленням Краківського передмістя командували татари. Відомо, що в цій операції брали учать люди Максима Кривоноса, які успішно захопили передмістя, звідки до Високого замку рятуючись, повтікало багато мешканців, серед яких були українці, поляки і євреї. Потрібно зауважити, що кількість втікачів на Високому замку була дуже значною, близько 3 тисячі чоловік. Цей фактор робив оборону замку доволі складною і небезпечною, оскільки їстівні продукти не були розраховані на цивільних осіб, а лише на військових.

Після зайняття передмість полк Кривоноса розташувався з північного боку від Високого замку, на Тарнавці (місцевість в районі сучасних вулиць Богдана Хмельницького і Волинської). Обрана територія для табору була безпечною і не прострілювалася ворогом. Тим паче, що львівські артилеристи не мали візуального контакту із табором, оскільки вид їм заслоняла замкова гора. Цілком можливо, що в штурмах замку могли брати участь і донські козаки, які розташувалися табором недалеко від полку Кривоноса. Залишається не відомою чисельність полка і те, хто командував татарськими лучниками і піхотою.

Гарнізон Високого замку під командуванням бургграфа Яна Братковського наносив козакам і татарам значні втрати і був реальною загрозою, яка докорінно заважала козакам тримати в облозі Львів. Наприклад Самійло Кушевич повідомляє, що «Стріляли і міські і замкові гармати по тих, хто з’являвся на горбах, завдаючи їм значних втрат; серед них насмерть підстрелили сестринця самого Тугай-Бея».

8-9 жовтня Кривоніс створив табір і розробив стратегію штурму й тактику атаки. У 1648 року замкова гора не була настільки щільно покрита деревами і кущами. Із замку легко продивлялося все підніжжя замкової гори, тому майбутній штурм був доволі складним завданням.

10 жовтня о 4:00 розпочався перший штурм замку. Повідомлення, в якому зазначено, що козаки бомбардували замок з 4:00 до полудня, викликає великі сумніви. Адже впродовж цього доволі тривалого часу можна було зробити в стінах замку великі руйнування, які дозволили ще в перший день взяти замок без великих перешкод. Ймовірно, гарматний вогонь було спрямовано по львівському гарнізону, щоб прикрити козацькі загони, котрі підіймалися на гору. Після гарматного обстрілу до підніжжя замкової гори вирушили татарські лучники, звідти татари вели доволі інтенсивний обстріл замку, про що свідчать джерела: «посилали хмари стріл з луків, що всі дахи в замку виглядали як їжаки». У другій половині XIX століття місцевий львівський краєзнавець і колекціонер старовини Антоній Шнайдер на Високому замку знайшов два людські черепи пробиті стрілами, які залишились з облоги 1648 року.

Козацька тактика захоплення замку полягала в швидкій інтенсивній атаці, яка повинна була проходити в декілька етапів. У першому етапі йшли селянські загони (чернь), на озброєнні яких були бойові коси, дрючки, рогатини. Після селян в атаку йшла вже професійна козацька піхота з татарськими загонами, джерела вказують, що в перший день атаки, козаки везли великі обложні драбини на 12 возах, завдяки котрим намагалися потрапити в середину замку і відчинити головні ворота. З повідомлення про 12 возів випливає, той факт, що козаки використовували тактику «вагенбургу», яка була дуже популярною в середньовіччі під час Гуситських війн і Столітньої війни.

10 жовтня Високий замок витримав 7 козацьких атак, під час однієї вдалося зробити вилом та підкоп у мурі великого замкового подвір’я з південного боку. Але бійці гарнізону, відкинувши ворога, забудували вилом. Після атак Кривоніс віддав наказ відступити до підніжжя замкової гори та зібрати поранених в табір.

Варто зауважити, що у джерельних описах перша наступні атаки на Високий замок виглядають дуже сумнівними і не логічними, а через призму військової справи взагалі безглуздими. Козаки попрямували на гору та вийшли на головну дорогу, яка веде до замку, тим самим піддаючи себе гарматному вогню львівського гарнізону, який міг вести безперешкодну стрільбу з міських мурів і з вежі Корнятка, де міська влада розмістила батарею з єврейськими гарматами. Враховуючи той факт, що професійних оборонців замку було дуже мало (близько 100 осіб) козаки замість взяття замку в кільце (таким чином вони б відтягнули ворожі війська від головної брами, котру козаки атакували) робили лише спроби вибити замкові ворота, оскільки козацька розвідка донесла, що ця частина замку перебуває в аварійному стані. Відтак, козацькі втрати були досить великими.

Якщо така тактика (чи її відсутність?) в дійсності використовувалась козаками, тоді повідомлення про те, що в перший день штурму козаки втратили близько 500 осіб, видається доволі правдивим.

Перша_атака_на_Високий_замок_(1648)

Реконструкція першої атаки

Загалом, Високий замок, доволі зручно розташований і побудований для оборони, взяти в кільце можна, хоча сам рельєф не дуже сприяє цьому. Але за влучним виразом Наполеона І Бонапарта, «армія може пройти там, де ступає нога людини». Замок як відомо мав двоє воріт: східні (які штурмували козаки оскільки там була найслабша ланка оборони ) і західні, які чомусь козаки не зважились атакувати. В разі атаки, спрямованої на обидві в’їзні брами, бургграфові прийшлося зняти частину вояків зі східного боку і передислокувати їх для оборони західної частини, тим самим розтягнувши свої сили і зробивши оборону слабшою на обидвох, що було сприятливим для козаків. Тактика замкового гарнізону полягала у відбитті ворожих атак мушкетним і гарматним вогнем. Основним принципом оборони всіх замків була максимізація уразливості ворога, що атакував.

Високий замок у XVII столітті — це фактично середньовічна фортифікація, на якій важко було розмістити багато гармат. Він не був придатним до війн, де активно використовувалася вогнепальна зброя. Після атак 10 жовтня замковому гарнізону кардинально не вистачало боєприпасів і їстівних продуктів, що свідчить про непідготовленість замку для оборони. Через це Ян Братковський надав наказ цивільним мешканцям, які переховувалися в замку, покинути його територію, що цивільні приймали активну участь в обороні, підносячи воду, балки і каміння. Це була велика помилка бургграфа, оскільки багато цивільних осіб, яких вигнав Братковський, потрапили до козаків. Таким чином, ті довідалися про всі слабкі і вразливі місця замку і загальну ситуацію, яка там склалася.

Під час штурмів Високого Замку козаки гетьмана Хмельницького зуміли перекрити постачання води в місто, тим самим позбавивши води і замок. «А нам в той день, під час великого наступу на місто черні й козаків, перерізано воду з допомогою деяких людей грецької віри з Краківського передмістя, які перейшли до козаків і показали труби в полі» — описує Самійло Кушевич. Оборонці Львова також не марнували часу, протягом ночі з королівського арсеналу на Високий замок таємно принесли запаси куль та пороху. 11 жовтня почалася черговий штурм замку, атака була доволі завзятою, козацька піхота стрімко піднялася по схилах гори до стін замку. Функції бійців поділилися: одні намагалися приставити драбини до замкових мурів, інші кайлами пробивали стіну.

«Боронився добре»

Замковий гарнізон, який отримав вночі припаси за повідомленням Самійла Кушевича «боронився добре». Потрібно наголосити на тому, що після кожної козацької атаки на замок його гарнізон витрачав більше припасів, яких бракувало ще в минулі дні облоги, таким чином становище замку ставало критичнішим з кожним відбиттям ворожої атаки.

В середньовіччі на території замку функціював колодязь, але вже у XVII столітті він був закинутий. Через те, що козаки перекрили воду Львову, без води також залишився Високий замок, тому бургграф розпорядився в цілях безпеки посилати цивільних мешканців по воду до джерела. яке і досі існує на Підзамче (місцевість Шевченківського району Львова, яка обмежена вулицями Замарстинівською, Богдана Хмельницького та Липинського). До однієї такої групи приєдналися переодягнені козаки, які без перешкод потрапили до замку, тай могли потай відчинити одну з брам замку.

Однак, бургграфові поступила інформація про «диверсантів», внаслідок чого було вбито 20 цивільних мешканців Високого замку. Але, як виявилося, розстріляні не були «диверсантами». Вночі козаки непомітно вивели гармати зі ладу, забивши цвяхи в отвір для запалу. Підозра одразу впала на українців, які мешкали в замку, але Братковський не наважився вигнати їх з замку, адже їх була значна кількість козаки могли опиратися такому вирішенню та здійняти бунт.

12 жовтня через постійні атаки бойовий дух оборонців замку був підірваний. У ніч з 12 на 13 жовтня Кривоніс вирішив застосувати військову хитрість, суть якої полягала в нічній диверсії. Загін на 100 осіб під проводом Миколи Небилиці в темряві повинен був потрапити до замку і відчинити одну з брам. Вочевидь гарнізон замку змучений через постійні атаки 12 жовтня, не підтримував вартовий вогонь на стінах замку, про що свідчила його відсутність. Та частина гарнізону, яка не спала і патрулювала по стінах замку, все ж таки виявила козаків, і одразу вдарила на сполох, окрім цього почався сильний дощ, який зробив тимчасово вогнепальну зброю не боєздатною, в такому разі Небилиця, щоб оминути людських втрат, надав наказ відступати.

Штурм_Високого_Замку_військом_Максима_Кривоноса_(1648)

Здобуття Високого Замку військом Максима Кривоноса. Картина Семена Лазеби

Втеча бургграфа

Високий замок був приречений на падіння з самого початку його оборони, це розуміли і львівський магістрат і бургграф. Але була надія на те, що до Львова підійдуть польські підкріплення (чого статися не могло), які відженуть війська Хмельницького. Вже з ранку 13 жовтня за повідомленням джерел: «голодом і сильною спрагою виснажений» бургграф Ян Братковський вирішив пробитися до міста. Зібравши довкола себе своїх людей і залишивши заступником в замку коменданта піхоти Мацея (Матвія) Рибінського, з піхотою відступив до Львова. Братковський виправдовувався тим, що думав нібито вже укладено перемир’я, тож йому не обов’язково перебувати у Високому замку. Нагодувавши та напоївши бургграфа із частиною його залоги, їх знову відправили до Високого замку. Солдатам дали запаси їжі, води, пороху, куль і також чітку інструкцію обороняти фортецю до останнього. Справа полягала ще в тому, що взяття козаками Високого замку зміцнювало позицію на переговорах і дозволяло впевнено диктувати свої умови Хмельницькому, котрий вимагав великий викуп від Львова .

Скориставшись тим, що бургграф з частиною гарнізону покинули межі замку, «диверсанти» повністю вивели з ладу всі замкові гармати. Це також свідчить про те, що їхня кількість не була великою.

Після того, як бургграф утік, боронити замок стало майже неможливо через відсутність води, боєприпасів і харчів. 14 жовтня Максим Кривоніс прийняв енергійні дії для завершення облоги, скерувавши потужний удар по головній брамі замку. Впродовж дня під час атаки «диверсанти» якимось чином виламали стопорний механізм, котрий блокував опускання дубових ґрат, через що козаки з татарами почали закріплюватися у в’їзному пригородку. В цей час 30 замкових драгунів перейшли в контратаку з метою відтіснити ворога. Але логічніше припустити, що завдання цих драгунів полягало в тому, щоб затримати ворога і виграти час для відступу бургграфа із залишками гарнізону до міста. Контратака драгунів захлеснулася. Яна Братковського врятувало лише те, що він зі своїми людьми швидко відступив в друге фортечне подвір’я та замкнув за собою браму в замковому будинку, що розділяла східну та західну частини фортифікації. Самійло Кушевич повідомляє, що Високий замок зрештою: «без крайньої потреби, залишив спочатку пан бургграф дня чотирнадцятого жовтня…»

Обов’язки командуючого обороною дісталися Рибинському, під його командуванням залишилась невелика кількість бійців, яким вдалося відступити з пригородку і закріпитися у внутрішній брамі.

15 жовтня почалася остаточне захоплення Високого замку. Виламавши другу браму, першим в середину замку увірвався високого зросту татарський піхотинець, який відзначився вмілим умінням володіти шаблею. Він намагався тіснити противника, поки не отримав удар сокирою у потилицю від одного з оборонців. Деякий час опір козакам і татарам пробували чинити лише цивільні поляки та євреї, котрі переховувалися за мурами. Комендант львівської піхоти Рибинський, усвідомивши, що обороняти фортецю вже немає ніякого сенсу, за прикладом бургграфа покинув Високий замок і пробився до міста. Увірвавшись до замку, нападники зчинили розправу над оборонцями.

Без крайньої потреби, залишив спочатку пан бургграф дня чотирнадцятого жовтня…

Самійло Кушевич

  • ВС
  • ВС1

Збережені бійниці Високого замку
Автор:  Сарапулов. Джерело: commons.wikimedia.org. Ліцензія:  cc-by-sa-4.0, , 2011. 

«Почалася страшенна різня. Не щадили нікого з обложених: ні православних, ні католиків, ні поляків, ні русинів, ні євреїв. Не боронила від смерті ні віра, ні стать, ні вік. Один страшенний крик розпачу змішався з криками переможців і доносився до мурів міста!» — йдеться в одному з польських джерел.

Здобуття замку знайшло відображення і у Львівському літописі: «Замку Високого добули і люд вистинали…». Самійло Кушевич так повідомив про цю подію: «замок захоплений полком Кривоноса, який жорстоко вбив там понад тисячу вбогого люду обох статей і різного віку».

До слова, у вересні 2017 року, було проведено деякі археологічні дослідження на Високому замку. То ж є надія, після досліджень проллється світло на нові факти його облоги військом Богдана Хмельницького.

Tags:

Оставить отзыв

Your email address will not be published. Required fields are marked *